Науково-методичний центр
 управління освіти м. Енергодара

ШМО 2.9
Досвід
Корисні посилання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ШМО 2.9

СЕМІНАР

Це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищєння їхньої кваліфікації.

Семінари організовують дирекція школи (шкільні), методкабінети (шкільні, міжшкільні, районні), обласний Інститут післядипломної освіти (районні, зональні, обласні).

Пропозиції про проведення семінарів (постійних, епізодичних; теоретичних, практикумів, комбінованих тощо) подають директор школи або його заступник з навчально-виховної роботи (педагогічний колектив), керівники методичних об'єднань, методисти методкабінетів та Інституту післядипломної освіти.

Потреба в проведенні семінару визначають на діагностичній основі.

Керівник семінару — педагогічний працівник (учитель, заступник директора, методист, науковець тощо), який найкраще обізнаний із проблемою й має належні організаторські здібності.

До роботи в семінарі залучають педагогічних працівників різних рівнів підготовки (25—30 осіб).

Тематику семінару можуть обирати вчителі або визначати методкабінет, ОІППО.

Технологія організації та проведення семінару

Відповідно до тематики розробляють плани, які передбачають тему, питання для опрацювання. Запропоновані для обговорення проблеми мають бути актуальними і цікавими, сприяти дослідницькій і пошуковій роботі учасників семінару, спонукати до дискусії.

На допомогу учасникам семінару пропонують список рекомендованої літератури, проводять консультації.

Як правило, до семінару готуються всі учасники з усіх питань. Однак доцільно запропонувати окремим учителям (методистам) заглибитися в проблему з метою ії всебічного обговорення.

  На семінарських заняттях використовують різні форми роботи: повідомлення, виступи, огляди, дискусії, відвідування уроків (позакласних заходів), екскурсії тощо.

Виступи (повідомлення, реферати тощо) учасників семінару мають бути науковими, конкретними, відбивати особисту точку зору доповідача, без формалізму і зайвої патетики, конструктивні.

На кожному семінарському занятті виробляють методичні рекомендації на основі вивчених та обговорених питань з наукової теми, впровадження яких сприятиме підвищенню фахового рівня педагога та рівня наачально-виховної роботи.

НАРАДИ

Це колективне обговорення окремих питань групою осіб, які безпосередньо зацікавлені у їх вирішенні. Наради можуть буть періодичними і спрямованими на розв'язання поточних проблем методичної роботи, короткі й тривалі.

Технологія проведення методичної наради

Перший етап — підготовка наради. Це визначення мети (бажаного результату), складу та числа учасників наради, підготовка змісту основних етапів проведення наради татексту попереднього повідомлення.

Кількість учасників наради 7—8 осіб з числа компетентних в обговорюваних питаннях і зацікавлеиих у їх вирішенні. Учасників наради слід насамперед повідомити про час, місце і тему обговорення, що дасть їм змогу підготуватися до зустрічі.

Мета взаємодії керівника з учасниками наради може полягати в інформуванні чи отриманні інформації, переконанні чи спонукакні до розв'язання проблеми.

Під час інформування особливу увагу слід приділити формулюванню повідомлення так, щоб воно було сприйняте й усвідомлене слухачами.

Якщо метою є переконання, то головним завданням керівника стає організація конструктивного діалогу для вироблення єдиних підходів до розв'язання проблеми.

Спонукання до розв'язання проблеми передбачає створення атмосфери творчості в процесі наради.

Повідомлення, яке зроблене на початку наради, будують за такими правилами:

- інформація має бути простою й точною;

- докази мають бути зрозумілими;

- повідомлення за можливості   має бути точним і лаконічним;

- докази і конкретні приклади слід наводити поступово, а не всі одразу;

- необхідно продемонструвати спільність позицій доповідача та інших учасників наради, усунувши тим самим можливість виникнення почуття ненависті чи зверхності.

Початок наради дає змогу зорієнтуватися в психологічному стані учасників та сформувати готовність до обговорення. Оргзнізаторам слід подбати й про раціональне розміщення присутніх, створивши для них можливість візуального контакту між собою.

Відкриваючи нараду, слід пам'ятати:

розпочинати ії необхідно вчасно, ніколи не чекаючи тих, хто запізнюється;

максимально чітко сформулювати мету наради;

розпочинати варто з позитивних моментів, що надає впевненості в успішному завершенні наради;

проблему доцільно подати цікаво, образно, із захопленням;

відкриття наради має тривати не більш як дві хвилини.



<<>>
Форма входу

Пошук
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Copyright MyCorp © 2020
Створити безкоштовний сайт на uCoz