ШМО 2.10

Правила контролю за ходом наради:

• головуючий мусить залишатися на нейтральних позиціях;

• необхідно постійно підтримувати розмову, використовуючи для цього запитання, пояснення;

• слід негайно вживати заходів у разі виникнення напруження, щоб не допустити суперечки;

• необхідно відкидати непродумані рішення, а брати до уваги лише обґрунтовані конкретні пропозиції;

• учасникам слід надавати слово лише з дозволу голови наради;

• говорити в даний час може лише один учасник;

• головуючий мусить вислухати думки всіх опонентів;

• керівник має прагнути до формулювання загальних підходів;

• слід обмежувати спогади про минуле і відхилення від теми, яких припускаються окремі учасники; нарада має послідовно, крок за кроком, просуватися до досягнення поставленої мети;

• щоб уникнути непорозумінь,керівник має, за необхідності, уточнювати зміст повідомлень окремих учасників;

      • необхідно якомога частіше  підбивати попередні підсумки, для того щоб продемонструвати учасникам, наскільки вони наблизилися до мети.

Головуючий повинен економити час. Для цього на початку наради слід пояснити, що проблема може бути розв'язана у відведений час. Слід уникати затягування наради.

На етапі завершення наради необхідно певним чином зафіксувати єдину думку, якої дійшли учасники.

Дпя цього слід:

• сформулювати досягнутий на нараді результат стисло й конкретно;

•  ще раз нагадати про розбіжність у думках, не змінюючи при  цьому домінуючої позиції;

•  визначити зміст заходів щодо  практичної реалізації ухваленого  рішення, а також відповідальних за його виконання та контролюючих осіб;

• використати всі можливості  для стимулювання учасників до виконання ухвалених рішень — подякувати за пропозиції й зауваження, висловити впевненість у тому, що ухвалені рішення будуть виконані якісно і вчасно, побажати всім присутнім успіхів.

Після завершення наради доцільно проаналізувати її хід і результати. Для цього потрібно відверто відповісти на наступні запитаннй:

- Чого вдалося й чого не вдалося досягти в процесі обговорення?

- У чому причина помилок?

- Хто з учасників наради був активним, а хто пасивним і чому?

- Які висновки можна сформулювати на основі досвіду проведеної наради?

Типові помилки:

    - у проведенні наради не було потреби;

- учасники не були заздалегідь проінформовані, а тому належним чином не підготувалися до наради;

- деяким учасникам не було потреби брати участь у нараді, оскільки вони не мають достатніх знань, досвіду чи своїх позицій з обговорюваної проблеми;

- у формулюванні питань не були отримані пріоритети — важливі питання «губилися» серед другорядних і не були в центрі уваги учасників;

- не було достатньо часу для обговорення;

- вибрано невдалий момент для наради;

- невдало вибране місце для проведення наради.