Науково-методичний центр
 управління освіти м. Енергодара

ШМО 2.4
Досвід
Корисні посилання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ШМО 2.4

САМООСВІТА

Це знання, набуті самостійно, з урахуванням особистих інтересів та об'єктивних потреб загальноосвітньої школи, із різних джерел — додаткоово до отриманих у базових навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результат такої роботи — розвиток учнів, а не тільки самовдосконалення в особистому та професійному планах.

Форми самоосвіти педагога:

•   поглиблена підготовка до уроків;

  виконання докурсових та міжкурсових завдань;

  заняття на очно-заочних курсах;

•   виступи на семінарах з доповідями;

  систематичне читання книг та періодичних видань.

Форми і методи керівництва самоосвітою вчителів з боку ад-міністрації школи:

1. Винесення на засідання педради, засідання методоб'єднань питань, пов'язаних із самоосвітою. Систематичне пояснення ролі самоосвітньої роботи, організація виступів учителів з питань обміну досвідом самоосвіти.

2. Індивідуальні бесіди керівників шкіл з учителями про основні напрями самоосвіти.

3. Спільне обговорення керівниками шкіл та вчителями методів вивчення складних розділів і тем програми. Розробка окремих рекомендацій з метою підвищення педагогічноі ефективності уроків.

4. Надання допомоги вчителям в узагальненні їхнього досвіду,підготовці доповідей з проблем педагогіки, стимулювання найбільш підготовлених учителів до науково-дослідницької роботи.

5. Комплектування та поповнення бібліотечного фонду літературою з питань самоосвіти та самовдосконалення, а також новинками психолого-педагогічної  літератури.

6. Проведення циклів лекцій, групових та індивідуальних консультацій, семінарів.

7.Систематичне підбиття підсумків самоосвітньої роботи вчителя(співбесіди, колоквіуми, звіти на засіданнях педради і методоб'єднань), визначення завдань і змісту самоосвіти на новий навчальний  рік,  аналіз якісних підсумків навчально-виховного процесу.

Технологія організації самоосвіти педагогів-предметників може бути представлена у вигляді наступних п'яти етапів:

Перший етап — установчий, передбачає налаштування на самостійну роботу; вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної теми (проблеми) школи; формулювання особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.

Другий етап — навчальний, коли педагог ознайомлюється з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.

Третій етап — практичний, під час якого відбувається накопичення педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, здійснення експериментів. Практичну роботу супроводжує вивчення літератури.

Четвертий етап — теоретичне осмислення, аиаліз та узагальнення накопичених педагогічних фактів. На даному етапі доцільно організувати колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про перебіг самоосвіти на засіданнях МО чи кафедри, на  ММО; відвідування з наступним обговоренням відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи.

П'ятий етап — підсумково-контрольний, на якому педагог має підбити підсумки своєї самостійної роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. Головним тут є опис здійсненої роботи та встановлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі.

Система самоосвітньої роботи вчителя передбачає: поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та способів засвоєння й збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду; поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

План самоосвіти вчителя має містити: перелік літератури; яку слід опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звіту тощо).

Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно розподіляти на окремі теми і зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, тематичних тек, особистого педагогічного щоденника. Важливе значення в процесі самоосвітніх занять має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки, складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план чи анотацію.

У шкільному методичному кабінеті на допомогу вчителям у самоосвітній діяльності має бути сформований банк матеріалів: списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури; матеріали з ППД; різні варіанти планів самоосвітньої роботи; тексти доповідей; зразки рефератів за наслідками самоосвітньої діяльності; зразки конспектів літературних джерел; новинки психолого-педагогічної літератури.

Показники ефективності педагогічної самоосвіти — це насамперед якість організованого вчителем навчально-виховного процесу та професійно-кваліфікаційне зростання педагога.



<<>>
Форма входу

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz