моніторингу
професійної компетентності педагогів м. Енергодара
(травень-червень
2010 року)
Моніторинг професійної
компетентності педагогів здійснюється на виконання Програми розвитку системи
освіти міста Енергодара на 2009-2015 роки. Розділ 10 «Моніторинг системи
управління освітою. Створення і розвиток системи моніторингу якості освіти.
Впровадження ЗНО» передбачає проведення моніторингових процедур один раз на три
роки.
Об’єктом моніторингу є ресурсне забезпечення освітнього процесу в
закладах міста.
Предметом досліджень – професійна компетентність педагогів, яка
розглядається як комплексне явище, що включає в себе інтелектуальну,
психологічну, управлінську, мотиваційну, комунікативну, проективну, дидактичну,
методичну компетентність.
Метою моніторингу професійної компетентності педагогів є
удосконалення моделі управління системою професійного зростання педагогічних
кадрів на рівні міста та навчального закладу, створення умов для постійного
всебічного розвитку професійної педагогічної компетентності учителя на підставі
комплексної діагностики.
·адаптувати до місцевих умов, визначити ефективність для
подальшого використання на рівні управління освіти, навчального закладу
методики «Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя» (далі -
МППКВ), розробленої Радченко А.Є.[1];
·розробити інструментарій для дослідження рівня
професійної компетентності педагога дошкільного й позашкільного закладу за
методикою МППКВ;
·відпрацювати схему діяльності всіх учасників здійснення
моніторингу (методистів НМЦ, вчителів, вихователів, педагогів позашкільних
навчальних закладів, адміністрації тощо);
·здійснити аналіз, інтерпретувати отримані дані, розробити
відповідні рекомендації із залученням фахівців (педагогів, методистів,
адміністрації навчальних закладів).
Гіпотеза дослідження. Найважливішою умовою успішності
функціонування системи освіти є компетентний педагог з високим творчим
потенціалом, гнучкістю соціально-педагогічного мислення, здатністю до
безперервної самоосвіти тощо. Даний моніторинг ґрунтується на тезі:
удосконалення професійної педагогічної компетентності відбуватиметься більш
ефективно за умови безперервного відстеження професійного рівня, прогнозування
та моделювання розвитку кожного фахівця.
Моніторинг професійної
компетентності педагогів повинен виконувати такі функції:
·діагностичну – комплексне вивчення особистісних якостей
педагога, його педагогічної діяльності та впливу на результати НВП;
·мотиваційну – стимулювання розвитку особистості педагога
на підставі самооцінювання та експертного оцінювання, удосконалення системи
роботи колективу в цілому;
·проектувальну – формування планів самоосвітньої
діяльності педагогів на основі проведеної діагностики, роботи методичних служб
закладів щодо професійного зростання педагогів;
·інформаційну – 1) отримання інформації щодо рівня
професійної компетентності педагогічних кадрів на рівні закладу та управління
освіти, 2) отримання методичними службами закладів інформації щодо методики
вивчення професійної компетентності педагогів (технології, інструментарію,
методики обробки та інтерпретації результатів тощо), її опрацювання.
Методи
дослідження:
·аналіз соціологічної, психолого-педагогічної літератури,
нормативно-правових актів з досліджуваної проблеми;
·моделювання професійної компетентності педагога;
·статистичні методи: формування репрезентативної вибірки
дослідження;
·самоекспертиза та експертна оцінка професійної
компетентності педагогів суб’єктами освітнього процесу;
·аналіз і узагальнення інформації.
Інструментарій
моніторингових
досліджень.
Загальний:
Таблиця «Список педагогів м. Енергодара, які беруть участь в
моніторинговому дослідженні професійної компетентності»
Таблиця «Узагальнення результатів моніторингу професійної
компетентності педагогів».
Для дошкільних навчальних закладів:
Оціночна шкала І «Стан методичної підготовки вихователя ДНЗ»;
Оціночна шкала ІІ «Стан володіння вихователем ДНЗ здоров’язберігаючими
та здоров’яформуючими технологіями»;
Оціночна шкала ІІІ «Стан психологічної підготовки вихователя ДНЗ»;
Оціночна шкала IV «Стан організаційних умінь вихователя ДНЗ»;
Оціночна шкала V «Стан роботи педагога з підвищення професійної
майстерності»;
Таблиця №3 «Склад педагогів ПНЗ, які беруть участь у моніторинговому
дослідженні професійної компетентності».
Моніторинг професійної
компетентності педагога має характер комплексного також й тому, що передбачає
вивчення передумов педагогічної діяльності (ресурсна категорія), процесу
педагогічної діяльності, результативності освітнього процесу.
Оскільки даний моніторинг є
пілотним, методика МППКВ реалізується не в повному обсязі. Для визначення її
ефективності й прийнятності в місцевих умовах використано 6 оціночних шкал для
характеристики індикаторів педагогічної компетентності педагогів ЗНЗ із 49:
одна шкала – для характеристики передумов педагогічної діяльності (складова
інтелектуальної компетентності), три – процесу педагогічної діяльності
(складові мотиваційної, методичної та проективної компетентності), дві –
результативності освітнього процесу (складові методичної компетентності).
Пропонується по 6 оціночних шкал
для визначення рівня професійної компетентності педагогів-дошкільників та
позашкільників. Вибір індикаторів пояснюється пріоритетністю окремих складових
професійної компетентності педагогів різних типів навчальних закладів на даному
етапі розвитку освіти міста, необхідністю планування методичної роботи окремих
структур навчальних закладів, управління освіти.
У моніторинговому дослідженні
професійної компетентності педагогів беруть участь:
1.Для забезпечення
надійності результатів дослідження моніторинг проводиться за репрезентативною
вибіркою (10% від загальної кількості педагогів, але не менше ніж 2 учасника
від закладу), яка надає можливість дослідити рівень професійної компетентності
вчителів різних кваліфікаційних категорій пропорційно їхній частиніу складі педагогічних колективів
закладів (Таблиця 1, 2,3).
2.Адміністраціям
загальноосвітніх навчальних закладів рекомендується при доборі кандидатур вчителів
для проведення моніторингових процедур керуватися принципом репрезентативності:
в рамках однієї кваліфікаційної категорії представити спеціалістів різних за
стажем роботи, віком, педагогічними званнями, навантаженням, предметами
викладання (напрямами роботи) тощо.
3.Для заповнення оціночних
шкал залучається сам педагог (самоекспертиза) та по три експерти: керівник
закладу, заступник директора з НМР, НВР (методист), керівник шкільного МО,
вчитель-методист (вихователь-методист), який добре знайомий з педагогічною
діяльністю учасника моніторингу.
4.При проведенні експертизи
та самоекспертизи ступінь прояву складових професійної компетентності педагога
визначається за шкалою:
0 балів – початковий;
1 бал – середній;
2 бали – достатній;
3 бали – високий.
Очікувані результати:
1.Для адміністрації навчальних
закладів:
-ознайомлення та апробація методики «Моніторинг
професійної педагогічної компетентності вчителя», визначення її придатності для
використання як засобу вивчення професійної компетентності педагога, який
тільки прийшов до колективу, на період вивчення стану викладання, на період
атестації;
-отримання інформації щодо професійної компетентності
педагогів, використання результатів моніторингу для планування методичної
роботи в закладі на наступний навчальний рік.
2.Для Науково-методичного
центру та управління освіти Енергодарської міської ради:
-визначення придатності методики МППКВ для проведення
циклічного моніторингу на рівні управління освіти;
-отримання узагальненої інформації щодо професійної
компетентності педагогів з визначенням найбільш проблемних показників, її
використання для поточного планування роботи;
-використання отриманої інформації для оцінки результатів
роботи на єдиною науково-методичною темою «Компетентнісний підхід до
навчально-виховного процесу. Компетентний педагог – запорука успішної
реалізації компетентнісного підходу» й перспективного планування.
[1]Радченко А.Є Професійна компетентність учителя. –
Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 128 с.