ШМО 2.2

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

Це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів-спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років. Школа покликана формувати майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

Школу молодого вчителя (ШМВ) створюють на базі навчального закладу, де працює досвідчений учитель з даного фаху, який має досвід наставницької роботи. Керівник школи складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3 — 5 років.

До занять у школі молодого вчителя з періодичністю раз на місяць залучають постійних слухачів (3 — 8 осїб) — учителів одного фаху.

Основні напрями роботи

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення  директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології,етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування в молодих учителів посадових умінь і навичок.

3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4. Науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого
використання.

5. Здійснення заходів щодо підвищения освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.

6. Організація проведення семінаріа, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Основні форми навчально-методичної роботи;

• відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять керівник школи(перший рік навчання), інші досвідчені вчителі (другий-третій рік навчання);

• індивідуальні консультації;

• практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів,виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

• співбесіди з керівником ШМВ, методистом НМЦ, за «круглим столом».

Методичне керівництво школою молодого вчителя здійснюється методичними радами ММК(НМЦ), шкіл.

                                                                          ШКОЛА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Це добровільне об'єднання вчителів з високою творчою активністю, із своїм баченням проблем навчально-виховного процесу, з високими результатами своєї пракгичної діяльності. Робота цієї школи спрямована на вдосконалення фахового рівня кожного ії учасника.

Школи педагогічної майстерності (ШПМ) організовують районні (міські) відділи освіти (методкабінети,НМЦ) як міжшкільні об'єднання вчителів. Пропозиції  про створенни школи педмайстерності подають учителі, керівники методичних об'єднань  або рада НМЦ (методичного кабінету).

Керівником школи педмайстерності призначають (обирають) особу, яка досягла найкращих результатів у вирішенні завдань навчально-виховного процесу.

Школа педмайстерності працює з постійним складом учасників (5—6 осіб) за певним навчальним планом і розкладом занять протягом 1—2 навчальних років з періодичністю раз на місяць (кожен учасник школи проводить як мінімум 2 заняття на базі своєї школи).

Зарахування до школи педмайстерності проводить методичний кабінет (НМЦ) з урахуванням бажання педагогічних працівників.

Навчальний план занять школи складає керівник з урахуванням пропозицій учасників та з допомогою працівників методкабінетів, ОІППО. Заняття мають науково-практичний характер.

Основні форми навчально-методичної роботи

• опрацювання наукової та методичної літератури з визначених  проблем;

• ознаймлення з передовим досвідом роботи над розв'язанням поставлених проблем;

• практичні заняття з розробки  уроків, позакласних заходів та їх апробації;

     •взаємовідвідування слухачами уроків та позакласних заходів з метою професійного вдосконалення, вироблення оптимальних форм і методів роботи;

•семінарські заняття;

•співбесіди;

•дискусії;

•розробки рекомендацій, дидактичних матеріалів тощо.

Методичне керівництво школами педмайстерності та вивчення результативності їхньої діяльності здійснюють методичні кабінети, інститути післядипломної   освіти. 

ТВОРЧА ГРУПА

Це організований иа громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, суть і технологію того чи іншого досвіду та забезпечують його творче застосування.

Діяльність творчої групи здійснюється за такою технологією:

Перший етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності в суті досліджуваної проблеми.

Другий етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, роз-роблених вченими, стосовно специфіки контингенту вчителів, школи, класу.