Рекомендації для творчих груп вчителів з проблем впровадження ІКТ в навчально-виховний процес
І. Загальні положення
Творчі групи вчителів - це групи різних за фахом педагогів, які займаються вивченням, освоєнням, впровадженням якоїсь однієї загальної проблеми колег-однодумців. Мета створення групи: об’єднати креативних педагогів-однодумців, які через дослідницьку діяльність та її результативність впливатимуть на якість навчально-виховного процесу.
1. Робота творчих груп завжди пов’язана з певними дослідженнями.
Дослідження – цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для практики рішень.
2. Необхідно визначити об’єкт та предмет дослідження.
Об’єкт – те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
Предмет – це досліджувані з певною метою властивості, характерні для пізнання. Під предметом досліджень розуміють те, що знаходиться в межах об’єкта і завжди співпадає з темою дослідження.
3. Формулювання теми дослідження творчої групи. При виборі теми слід спиратися на певні критерії: актуальність і своєчасність; новизна та перспективність; наявність теоретичної бази; можливість проведення досліджень у даному навчальному закладі; можливість отримання від впровадження результатів у практику якісно нового рівня.
4. Приступити до формулювання мети дослідження.
Мета дослідження – це те, що треба досягти у найзагальнішому вигляді в кінцевих результатах дослідження. Слід пам’ятати, що предмет і мета повинні бути пов’язані між собою. Не можна використовувати слова «вивчення», бо вони вказують на засоби досягнення, а не саму мету. При формулюванні мети першим словом виступає іменник, який позначає дію дослідження. Мета – запланований результат дослідження. Її потрібно досягти, і у висновках обв’язково посилатися на мету дослідження, на те, що вона досягнута.
5. Розв’язати мету допоможуть завдання. Формулювання завдань починається дієсловом (охарактеризувати, проаналізувати, провести порівняльний аналіз, описати, встановити, виявити, обґрунтувати, розробити модель, розробити концепцію, визначити та обґрунтувати критерії). У дослідженнях важливу роль відіграють пізнавальні завдання емпіричного та теоретичного напрямку.
Емпіричні – вирішуються за допомогою спостережень, експерименту, вимірювання, описування.
Теоретичні завдання спрямовані на вивчення та виявлення причин, зв’язків, залежностей, які дозволять встановити поведінку об’єкту, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених принципів і методів пізнання.
6. Формулювання гіпотези.
Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ, процесів або причин, які зумовлюють даний наслідок. Формулюється на основі ідеї (якщо зробити, то як наслідок отримаємо)
7. Підготовка експериментальної бази дослідження. Необхідно визначитись де і з ким проводились дослідження; виробити загальні вимоги до впровадження результатів; підготувати акти впровадження; анкети; визначити кількість контрольних та експериментальних груп.
8. Спланувати етапи дослідження:
· виникнення ідеї і формулювання теми;
· формулювання мети та завдань досліджень;
· висунення гіпотези, проведення теоретичного дослідження;
· проведення узагальнення наукових фактів і результатів;
· проведення експерименту в навчальному закладі;
· аналіз та оформлення дослідження;
· впровадження та визначення ефективності дослідження;
· довідка про впровадження у навчально-виховний процес навчального закладу.
ІІ. Рекомендації щодо змісту і форм роботи
|
Етапи |
Зміст роботи |
|
1. |
Глибоке вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, консультації з представниками науки. Системний аналіз існуючого досвіду в практиці роботи вчителя. Досягнення високого рівня компетентності із зазначеної проблеми. |
|
2. |
Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад, пам’яток, зразків щодо впровадження досягнень педагогічного досвіду. Надання рекомендаціям конкретності у відповідності до специфіки. |
|
3. |
Формування власної практики членів творчої групи у відповідності до розроблених рекомендацій. |
|
4. |
Розповсюдження кращої практики серед членів творчої групи. |
|
5. |
Аналіз результативності роботи творчої групи. |
|
6. |
Аналіз та підготовка до демонстрації зразків тематичного, поурочного планування, учнівських зошитів, міні-підручників, дидактичних підручників, роздаткового матеріалу, відвіданих уроків, визначення сильних і слабких ланок у діяльності щодо впровадження певної наукової ідеї, стратегічні плани роботи. |
|
7. |
Підготовка до масового впровадження.
Конкретизація впровадження, корекція тематичного і поурочного планування, додаткові експерименти, вдосконалення рекомендацій планування роботи з педкадрами щодо підвищення їх теоретичного рівня (у відповідності до впровадження досвіду). |
Література
1. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования - К.: МАУП, 2004 – 216 с.
2. Єріна А.М., Захожий В.Б., Єрін Д.Л. посібник Методологія наукових досліджень - К. 2004 – 212 с.
3. Жорносек І.П., Красовиць кий М.Ю., Бесіда Т.І. та ін. підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. – К.: Освіта, 1992
4. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Словенко Е.І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. К.: Лібра, 2004 – 344 с.
5. Поташник М., Мойсеєв А., Про методичну роботу в школі // Народное образование. – 1987. - № 11
| 
