Основні форми науково-методичної роботи
індивідуальні | групові | масові |
- наставництво - індивідуальні методичні консультації - стажування - самоосвіта - співбесідиметодичні об’єднання |
- методичні об’єднання - творчі, профільні групи - ШППД - школа педмайстерності - школа молодого вчителя - майстер-клас - творчий звіт - практикуми - творчі лабораторії - цільові семінари - семінари-практикуми - методична рада - методичні наради -творчий портрет вчителя -методичні посиденьки |
- методичний аукціон - методичний ринг - методичні виставки - ярмарок педагогічної творчості - фестиваль педагогічних ідей і знахідок - педагогічна рада - педагогічні читання - науково-практичні конференції - предметні тижні - конкурс педагогічної майстерності - "Вчитель року» |
Методичні
об'єднання (комісії) вчителів.
Вони покликані забезпечити ознайомлення педколективу з новою педагогічною
інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний
процес. Створюють їх при методичній раді школи, на свої засідання вони
збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі-методисти.
Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в
школі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші
розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх
програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємо-відвідування
уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні тижні ("Тиждень хімії”,
"Тиждень народних традицій” та ін.). Особливий напрям їх діяльності — вивчення,
узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового
педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в
тому числі й конкурси кращих методичних розробок, тематичні науково-практичні
конференції тощо.
Системність, послідовність їх роботи забезпечується завдяки
спеціальному планові, який охоплює загальну характеристику педагогічної
діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів, мету і завдання на
навчальний рік, основні організаційно-педагогічні заходи (оформлення кабінетів,
експертиза дидактичного матеріалу, затвердження текстів контрольних робіт),
тематику науково-практичних доповідей, відкритих уроків, позакласних занять,
форми і терміни контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів.
Об'єднання бувають не тільки предметними (цикловими), але й
профільними, наприклад, методичне об'єднання класних керівників, вихователів
груп подовженого дня, учителів початкових класів, керівників гуртків за
інтересами та ін.
З розвитком шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, коледжів,
альтернативних приватних навчальних закладів), в яких, згідно зі Статутом,
створюються факультети з відповідними щодо профілю навчання кафедрами, відпала
необхідність у предметних (циклових) об'єднаннях, оскільки кафедри є
своєрідними предметними (наприклад, кафедра хімії) або цикловими (наприклад,
кафедра природничих дисциплін) об'єднаннями, вирішуючи методичні проблеми,
беручи участь у колективних формах методичної роботи.
Взаємовідвідування
уроків. Сприяє підвищенню майстерності вчителя. Відвідування молодим
вчителем уроків досвідченого колеги збагачує його методичний досвід.
Досвідчений педагог, відвідавши урок початківця, зможе виявити сильні та слабкі
місця в його манері ведення уроку, дати відповідні поради, а інколи й
запозичити у молодшого колеги корисне для себе.
Єдиний методичний день.
Проводять його один раз на чверть для всіх педагогів школи. Напередодні
випускають тематичний бюлетень, організовують виставку методичних розробок,
творчих робіт учителів і учнів школи, нової психолого-педагогічної літератури.
У програмі заходів такого дня — відкриті уроки і позакласні заняття,
розгорнутий аналіз та обговорення їх, огляд нової методичної літератури,
підбиття підсумків (засідання "круглого столу” або прес-конференція).
Методичні
семінари-практикуми. Орієнтовані вони на забезпечення єдності
теоретичної та практичної підготовки вчителя, стимулюють їх самоосвітню
діяльність, інтеграцію у сферу педагогічних інновацій. Спрямовані на вивчення
сучасних педагогічних теорій, аналіз власного досвіду. Опрацьовані матеріали
оформляють у вигляді доповідей, рефератів.
Школа передового досвіду.
Реалізує цілі й завдання індивідуального та колективного наставництва. Основне
її призначення полягає в методичній допомозі досвідченого вчителя менш
досвідченим колегам. Формується вона на добровільних засадах. Цінність її
роботи в двосторонній ефективності. Керівник школи, відвідуючи уроки вчителів,
консультуючи їх щодо планування, методики й технології уроку, обговорюючи
теоретичні проблеми освіти, удосконалює й власну педагогічну майстерність,
переконується в правильності педагогічних позицій. А вчителі мають змогу
безпосередньо вивчати творчу лабораторію педагога-майстра.
Школа молодого вчителя. Завдання
її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Як
правило, їх роботою опікується досвідчений вчитель або керівник школи.
Здебільшого зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку,
позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах
психологічного та професійного самоутвердження молодого педагога.