 |
Науково-методичний центр управління освіти м. Енергодара |
 |
| |||||||
|
Досвід
Меню сайту
Корисні посилання
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
«Підвищення ефективності науково-методичної роботи засобами інформаційно-комунікаційних технологій» «Підвищення ефективності науково-методичної роботи засобами інформаційно-комунікаційних технологій»
Матеріали семінару
Тези виступу методиста НМЦ Ласкової Н.О.
Підвищення ефективності науково-методичної роботи засобами інформаційно-комунікаційних технологій
Процеси глобальних змін, що відбуваються на сучасному етапі розвитку всього українського суспільства, і освіти, зокрема, вимагають нових підходів до управління навчальними закладами, пріоритетними серед яких є впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що мають забезпечити доступність та ефективність освіти, вдосконалення навчально-виховного процесу, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
У Національній доктрині розвитку освіти (Україна XXI століття) сказано, що інформатизація середньої освіти, спрямована на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу шляхом створення єдиної інформаційної структури.
На сучасному етапі, під впливом цивілізаційних факторів, школа із закритої системи перетворюється у більш складну відкриту систему. Це в свою чергу вимагає від усіх членів адміністрації та педагогічного колективу набуття нових компетенцій.
Подолати суперечності між фактичним рівнем професійної компетентності управлінського апарату, педколективу ЗНЗ і необхідними для сучасного управління знаннями, вміннями в умовах інформаційного суспільства можливо шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Метою нашого семінару є пошук шляхів підвищення ефективності методичної роботи засобами ІКТ в умовах єдиного інформаційного освітнього простору ЗНЗ.
Очікуваними результатами певних управлінських кроків в організації методичної роботи може бути одержання корисних для діяльності педагогів результатів та використання їх у практичній роботі з позитивним ефектом.
Розглянемо деякі поняття. Під поняттям «Інформаційно-комунікаційні технології» розуміється сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для збирання, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності. Щодо освіти, то використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій повинно забезпечити підвищення передусім ефективності навчання, а також підвищення ефективності управління системою освіти.
Засоби інформаційно-комунікаційних технологій, які необхідні для системи освіти, включають:
· технічні засоби (комп’ютери, комп’ютерні комплекси, мультимедійні проектори, сенсорні дошки тощо);
· програмні засоби (системні, загального призначення, прикладне програмне забезпечення, у тому числі навчального призначення);
· засоби для під’єднання до Інтернету та забезпечення можливості повноцінної роботи в ньому (сервери, лінії зв’язку, модеми, програми пошуку різноманітних даних в Інтернеті тощо); · спеціально створене для системи освіти інформаційне наповнення (контент) в Інтернеті;
· методичне забезпечення щодо використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.
Єдиний інформаційний простір для системи освіти – це сукупність засобів ІКТ, використання яких забезпечує можливість вільного обміну різноманітними інформаційними матеріалами між усіма учасниками, які використовують інформаційну систему освіти. Така можливість забезпечується завдяки використанню усіма учасниками протоколів обміну, технічних і програмних засобів, що відповідають єдиним вимогам (стандартам).
Інформаційна діяльність закладу освіти повинна ґрунтуватися передусім на інформаційних процесах і полягає у розробці інформаційної політики, через створення програми інформатизації діяльності загальноосвітнього навчального закладу; формуванні і розвитку освітньо-інформаційного середовища та інформаційної інфраструктури; створенні, розвитку і використанні інформаційних ресурсів і систем, автоматизованих систем управління; обробці і використанні комп’ютерно-інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчально-виховному і управлінському процесах.
Для успішної реалізації поставлених перед навчальним закладом завдань важливу роль відіграє готовність методичної служби до інноваційної діяльності, яка стимулює особистісний розвиток, визначає професійну спрямованість, напрямки професійної освіти усіх педагогів.
Успішність інноваційної діяльності передбачає, що всі члени педагогічного колективу усвідомлюють практичну значущість інновацій у системі освіти на професійному та особистісному рівнях.
Найактуальнішою з інноваційних програм сьогодення є комп'ютеризація освіти, програма впровадження ІКТ у навчально-виховний процес, тому при формуванні методичної роботи ЗНЗ в даному напрямку слід визначитись у готовності адміністрації та педколективу до інноваційної діяльності за такими показниками:
1. Мотивація до запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління ЗНЗ та педагогічну практику.
2. Інформованість про новітні інформаційно-педагогічні технології, знання новаторських методів роботи.
3. Зорієнтованість на власну творчість, налаштованість на експериментальну діяльність.
4. Готовність до подолання труднощів, пов'язаних із змістом та організацією інформаційно-комунікаційних технологій.
5. Володіння практичними новичками освоєння вдосконалених інформаційно-комунікаційних технологій.
Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі, в першу чергу, називаються організаційні та технічні - відсутність вільного доступу до комп'ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші. Однак, головні проблеми - це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності адміністрації ЗНЗ та вчительства до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без розв'язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.
Сам собою комп’ютер проблеми розвитку освіти не розв’язує, треба ще навчити його методичного мистецтва, а це, як свідчить практика, зовсім не просто. Щоб досягти успіху, необхідно: розв’язати психолого-педагогічні проблеми цього навчання; ефективно використовувати їх у конкретних ситуаціях, що виникають у навчальному процесі; розробити навчальні програми з усіх предметів.
Визначимо компоненти психологічної підготовки педагогічного колективу щодо впровадження ІКТ у навчально-виховний процес:
· діагностичний компонент – дослідження психологічної готовності членів адміністрації та педколективу закладів освіти до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;
· змістово-розвивальний компонент – організація навчання членів педколективу з розглянутої проблеми у міжатестаційний період ( на тренінгах, на курсах підвищення кваліфікації, під час проведення заходів між курсового періоду, в процесі самоосвітньої діяльності);
· оцінно-рефлексивний – оцінювання психологічної готовності адміністрації та членів педколективу до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій після проведення науково-методичних заходів (важливим є залучення до оцінювання, професійної рефлексії, свідомого ставлення до професійних надбань і перспектив професійного зростання);
· коригувальний – здійснення психологічного та науково-методичного супроводу діяльності педколективу закладу освіти до використання інформаційно-комунікаційних технологій.
На основі аналізу й узагальнення результатів діагностики, науковці визначають проблеми психологічної готовності педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій, а саме:
· недостатньо сформований рівень домагань та мотивації до успіху;
· низький рівень творчої активності;
· вміння долати труднощі, які пов’язані зі змістом та впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій;
· здатність приймати компромісні рішення;
· неготовність педагогів до експериментальної діяльності.
Оцінно-рефлексивний компонент окреслює своє коло проблем, які потребують розв’язання, а саме:
- неготовність вчительства застосовувати сучасні освітні технології (зокрема інформаційно-комунікаційні, дистанційної освіти як нової форми організації навчальної діяльності, Інтернет);
- необхідність розроблення способів формування в учасників навчально-виховного процесу технологічних способів мислення, технологічної спрямованості здобутих знань;
- здійснення автоматизації робочих місць учасників освітнього процесу, використання програмного забезпечення, що сприяє систематизації роботи;
- створення єдиної бази даних та інформаційних ресурсів системи освіти, забезпечення масового доступу до неї усіх категорій користувачів.
Реалізація коригувального компонента передбачає розроблення індивідуальної траєкторії професійного розвитку членів педагогічного колективу закладів освіти з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній діяльності відповідно до рівня психологічної готовності та інформаційно-технологічних компетенцій.
Національна доктрина розвитку освіти (Україна XXI століття) націлює сучасну школу на підготовку учнів до повноцінної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Розглянемо, які саме засоби та методи навчання, допоможуть досягти поставленої мети.
Засоби нових інформаційних технологій навчання (НІТ):
Кабінети з НКК. Сьогодні в школах міста працює 21 кабінет з НКК (240 комп’ютерів), більшість комплексів підключена до мережі Інтернет. Граничне навантаження на один кабінет становить – 36 годин. Середнє навантаження на один комп’ютер по місту становить – 25,4 учні. Перед науково-методичною службою закладів освіти постає завдання забезпечення методичного супроводу проведення навчальних занять з різних навчальних дисциплін.
Локальні та глобальні навчальні комп’ютерні мережі. До локальної мережі, на сьогодні, підключені комп’ютери лише ЕНВК «ЗНЗ – МНВК», в інших ЗНЗ локальна мережа діє в кабінетах з НКК. Науково-методичній службі ЗНЗ слід приділити увагу проблемі використання Інтернет-ресурсів. Інтернет – велика довідкова система, яка містить значні обсяги інформації майже на будь-яку тему. Завдяки появі технології Веб 2.0, у користувачів з’явилась можливість не лише користуватися ресурсами мережі, а й брати участь в роботі мережених спільнот – груп людей, які підтримують спілкування та проводять спільну діяльність за допомогою мережених програмних засобів.
Електронне демонстраційне обладнання. До електронного демонстраційного обладнання належать мультимедійні установки та інтерактивні дошки. Сьогодні в ЗНЗ міста нараховується 11 мультимедійних проекторів та одна інтерактивна дошка. Науково-методичній службі ЗНЗ слід забезпечити методичний супровід використання даного засобу через залучення вчительства до проектної діяльності та використання навчальних презентацій на уроках різних навчальних дисциплін.
Програмно-педагогічні засоби навчання. В ЗНЗ міста станом на червень 2009р. нараховується 227 примірників ЕППЗ. У процесі реалізації ЕППЗ змінюється роль вчителя, який за традиційної організації навчання є, в першу чергу, основним джерелом знань для учня. Вчитель стає наставником та порадником учня, адже частина його важливих функцій перекладається на ЕППЗ (подача нового матеріалу та навчальних завдань, відтворення реальних явищ та процесів (комп’ютерне моделювання ), контроль та оцінювання навчальних досягнень. Але впровадження в практику вчителя потребує певних технологічних кроків, а тому вимагає певної методичної підтримки. Зупинимося на деяких методах нових інформаційних технологій.
Дослідницька робота в комп’ютерній лабораторії. Дослідницька діяльність вчителя в ЗНЗ потребує постійної уваги та підтримки з боку науково-методичної служби. Доцільно створювати творчі групи вчителів, які володіють навичками роботи на комп’ютері на достатньому рівні і виявляють зацікавленість ІКТ.
Навчальні проекти. У педагогічному процесі багатьох навчальних закладів гідне місце посідає метод проектів, який, на думку фахівців, є одним із провідних засобів перетворення школи навчання у школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору засобів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів. Метод проектів у практику вчителів нашого міста прийшов разом із тренінгами за програмою « Intel® Навчання для майбутнього». В рамках програми тренінгами з 2004 року по 2009 рік навчено 323 педагоги, але слід зауважити, що, отримані на тренінгах вчителями знання, не мають свого продовження на практиці. Доказом цього слугують матеріали конкурсних робіт, які надходять від навчальних закладів на щорічні конкурси.
Дистанційна освіта. Педагогічні технології дистанційного навчання - це технології опосередкованого активного спілкування викладачів з учнями з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи учнів зі структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді. Результати діагностика забезпечення родин школярів (80%) та вчительських родин (71%) ПК станом на червень 2009р. дають всі підстави для активізації методичної роботи щодо впровадження методу дистанційної освіти у навчально виховний процес. Даний метод досить активно почали використовувати вчителі ЕНВК №5 – Кабакова О.В., вчитель фізики та Попкова О.П., вчитель початкових класів. На індивідуальному навчанні в ЗНЗ міста нараховується 20 школярів і дистанційне навчання найкращим чином може допомогти хворим дітям отримати доступ до якісного навчання. Однозначно методичним службам ЗНЗ, де навчається така категорія учнів необхідно не тільки пропагувати а й впроваджувати метод дистанційної освіти.
Використання гіпертекстових довідкових систем. Використання соціальних сервісів Інтернету в педагогічній практиці надає можливість доступу до відкритих, безкоштовних та вільних електронних ресурсів, самостійного створення мереженого навчального змісту, опанування інформаційними компетенціями, знаннями та навичками. Серед найпоширеніших соціальних сервісів, які мають безперечне навчальне значення, можна назвати Інтернет-проекти Вікіпедія (http://Wikipedia.org), Літописи (http://letopisi.ru), народні класифікатори Делішес (http://Del.isio.us) і Флікер (http://flickr.com/), блоги (персональні, групові). Вхід в інформаційну мережу. Інформаційні ресурси Інтернету будуть корисними як під час виконання домашніх завдань, так і для звертання до них під час уроку, хоча б у формі обговорення різних матеріалів в мережі. До того ж, такий спосіб роботи з Інтернет-матеріалами навчатиме учнів правильній поведінці та безпечній роботі з Інтернетом. Науково-методичній службі слід звернути особливу увагу на питання безпеки роботи в Інтернеті. Адже, за словами С. Ніколаєнка, «…кількість часу, який проводять діти в он-лайні, є джерелом занепокоєння багатьох батьків. Спочатку батьки з радістю приймають Інтернет у своїх домівках, вважаючи, що він відкриває захоплюючий новий світ навчальних можливостей для їхніх дітей. Проте дуже скоро батьки розуміють, що замість того, щоб використовувати Інтернет для виконання домашніх завдань і досліджень, діти проводять там години, обмінюючись миттєвими повідомленнями із своїми друзями, граючись в онлайнові ігри або розмовляючи з незнайомими людьми в чат-кімнатах». Діти , які добре володіють комп’ютером , можуть користуватися популярністю в Інтернеті, оскільки зовнішність та атлетичні здібності там є не важливими, і це може допомогти їм набути високу самооцінку. Але надмірне використання комп’ютера може ще більше ізолювати сором’язливих, замкнених дітей від інших видів діяльності, таких, як виконання домашньої роботи, заняття спортом, сон, спілкування з іншими дітьми. Батьки та вчителі за звичай не знають, що існує така проблема, допоки вона не проявиться явно й не стане серйозною.
Список використаних джерел
1. Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць /За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2005. – 272 с.
2. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: Колективна монографія. – К.: Атіка, 2005. – 252 с.
3. Богатырь Б.Н. . Система образования России как объект информатизации. // Школа-семинар "Создание единого информационного пространства системы образования" (г. Москва, 3–5 нояб. 1998 г.). – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1998.
4. Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: Посібник для вчителів. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – 182 с.
5. Латишева С.О. Формування успішної особистості засобами нових інформаційних технологій // Завуч. – 2009 р. - № 1. с.9.
6. Мельник Н.П.Комп’ютерні технології як засіб розвитку творчої особистості учнів// Завуч. – 2009р. - № 11-12, с.38.
7. Милютина И.А. Технические средства обучения как фактор информатизации образовательного процесса. / http://vio.fio.ru/vio_29/cd_site/Articles/art_1_4.htm.
8. Телятник К.В. Проблеми інформаційного супроводу навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу // Завуч. – 2009 р. - № 1. с.3.
9. Закон України «Про освіту». / http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
10. Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 773/2000. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
|
Форма входу
Пошук
Календар
Сайти ЗНЗ,ДНЗ,ПНЗ
Архів записів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||