Педагогічна характеристика
(на основі психолого-педагогічних досліджень Н.А.Никашина, Т.В.Єгорова та ін.)
- Загальні відомості про учня.
- Стан шкільних знань та навичок.
- Загальний розвиток дитини, особливості мови та мислення.
- Особливості навчальної діяльності.
- Особливості поведінки.
- Характеристика особистості.
- Підсумок.
В 1 розділі указати в який клас школи учень був прийнятий, звідки поступив, чи залишався на повторний курс, чи відвідував дитячий садок. Дати коротку характеристику сім’ї дитини, відмітити, якщо відомо, обставини, що травмують її.
В 2 розділі указати предмет, який викликав труднощі в учня, розділи, які він не зміг засвоїти, яку допомогу надавав учитель, її ефективність. Відмітити, які предмети чи розділи програми учень засвоїв більш успішно, який навчальний матеріал виявився для нього найбільш легким. Описати індивідуальні особливості засвоєння знань – темп розумової діяльності дитини, особливості запам’ятовування (швидкість, осмисленність), працездатність, ступінь самостійності, реакція на допомогу педагога і т.д.
3 розділ. При характеристиці рівня загального розвитку показати обізнаність дитини в оточуючому світі – для оцінки пізнавальної активності дитини.
Мовний розвиток – коротка кількісна і якісна характеристика лексичного запасу слів; особливості граматичної будови мови; наявність аграматизма, ступінь його вираженості, які частини мови і типи речень переважно використовуються; трудність в оформленні мовного висловлявання: повільність, наявність повторів, пошук потрібних слів та ін.
Особливості мови дитини:
- стан фонематичного слуха, види помилок в усній і письмовій мові, їх частота;
- наявність і ступінь стійкості помилок специфічних для письмових робіт дітей з первинним мовним недорозвиненням, зумовленим порушенням формуванням усної мови, чи відмітити їх відсутність.
Відмітити їх здібність робити переказ прочитаного чи прослуханого тексту.
Потрібний контакт педагога і логопеда – необхідна умова одержання правильного уявлення про особливості мовного розвитку дитини.
Особливості розумової діяльності: здібність до спілкування, осмисленню матеріала, розуміння логічних зв’язків і відношень, уміння виділити суттєві ознаки предметів, можливість переключення з одного виду розумової діяльності на інший.
Розкрити потенційні можливості дитини.
4 розділ. Особливості навчальної діяльності: швидкість включення в роботу, стійкість діяльності, труднощі в переключенні, темп роботи, рівень працездатності: наявність імпульсивності при виконанні завдання, ступінь самостійності і організованості, сформованість навичок самоконтролю і уміння оцінювати виконану роботу.
5 розділ. Поведінка учня: дисциплінованість на уроці, перерві, поза школою; чи є рухова розторможеність (заторможеність); навички культурної поведінки.
6 розділ. Характеристика особистості: навчальні і позанавчальні інтереси; їх стійкість, спеціальні здібності (музика, співи, малювання); ступінь адекватності оцінки своїх можливостей; відношення до навчання, суспільних доручень, товаришів, дорослих.
Вказати улюблені заняття, переважний фон настрою, образливість, відношення до похвали, схильність до скарг.
В підсумковому 7 розділі об’єднується і оцінюється все найсуттєвіше в дитині, те, що вказано в попередніх розділах. Назвати риси характеру, особливості особи дитини, указати особливості, які заважають їй оволодіти знаннями, причини цього.
Визначити ступінь готовності до навчання по програмі наступного навчального року і намітити напрямки подальшої навчально-виховної роботи.