Казки В.Сухомлинського як засіб всебічного та гармонійного розвитку дітей дошкільного віку.

Дошкільний навчальний заклад №3

м.Енергодар

Адреса: 71500, Запорізька область, м.Енергодар, вул..Комсомольська, 21.

Телефон: (06139) 3-13-29.

Автор досвіду: Корендо Раїса Яківна, вихователь-методист.

Тема досвіду:

Казки В.Сухомлинського

як засіб всебічного та гармонійного розвитку

дітей дошкільного віку.

Інтегрований підхід

Базова модель досвіду

         Актуальність досвіду визначається цілеспрямованим висвітленням проблеми формування особистості дошкільника, його гармонійного розвитку на основі впровадження інтегрованих занять в освітній процес дошкільного навчального закладу на матеріалі казок В.Сухомлинського.

         Досвід ґрунтується на психолого-педагогічних досягненнях таких учених, як Л.А.Венгер, О.В.Запорожець, Н.С.Світловська, Л.Н.Бахарева, К.Л.Крутій, Н.В.Маковецька тощо, які довели, що роль дошкільного навчання можлива тільки за умови засвоєння дітьми певної системи узагальнених, достовірно наукових, точних відомостей про те, що оточує, що відображає істотні зв’язки й залежності в тій або іншій сфері дійсності. Такі знання є передумовою загального розвитку дитини і формування її розумової діяльності.

         Умовою ефективного розвивального навчання дітей є правильний відбір змісту матеріалу, а також вибір дидактичних принципів, які забезпечать засвоєння систематизованих узагальнених знань.

         Автор досвіду доводить важливість та необхідність організації освітнього процесу на основі інтегрованого підходу. Інтеграція дозволяє спрямувати заняття в русло співпраці, дискусії. Тут мотивація навчання досягається, перш за все, самим навчальним матеріалом, методами його дослідження, складністю вирішуваних завдань. Інтеграція дозволяє розширити межі наочності, показати взаємозв’язок явищ, єдність навколишнього світу.

         Основними завданнями дошкільного навчального закладу на сучасному етапі є підготовка дитини до життя. Однак жодна стабільна навчальна програма не в змозі вирішити цю проблему. Ліквідувати ці недоліки, доповнити, розширити наявні знання дітей, стимулювати їхню пізнавальну активність – першочергове завдання інтегрованого підходу в освітньому процесі. Саме інтегрований підхід дозволяє використовувати силу емоційної дії на дитину, органічно з’єднати логічні й емоційні початки, побудувати систему наукової й естетичної освіти на основі всебічного розвитку пізнавальної активності суб’єкта освітнього процесу – дошкільника. Процес інтеграції, його цілі, завдання і функції в освітньому процесі автор розглядає з погляду загального розвитку дитини, формування всебічно розвиненої особистості. Інтеграція є процесом безперервної взаємодії суб’єктивного й об’єктивного, внутрішнього й зовнішнього, образного й понятійного, інтелектуального й емоційного, раціонального й інтуїтивного, аналітичного й синтетичного. Це сприяє гармонізації наукового й художнього способів пізнання світу в освітньому процесі.

         Результативність досвіду:

         • розроблено цілісну систему роботи з казкою, де чітко визначено конкретні етапи та напрями занять;

         • розроблено інтеграційні карти для кожної казки, зміст рубрик цих карт спрямовано на всебічний розвиток малят;

         • запропонована система роботи має не тільки теоретичний характер, вона випробувана на практиці з дошкільнятами впродовж двох років.

         Результати цієї роботи мають позитивну динаміку. Використовуючи казки В.О.Сухомлинського в поєднанні з новітніми, нетрадиційними методами роботи автор досягає того, що діти старшого віку йдуть до школи підготовленими. Читання казок В.О.Сухомлинського, написаних українською мовою, допомагають майбутнім першокласникам краще оволодіти рідною мовою.

         Результати роботи мають позитивну динаміку. Визначенню результативності сприяють відстеження, які проводились на початку і в кінці року. На результативність вплинуло те, що покращився взаємозв’язок між усіма ланками педагогічного процесу. Роботі за казками було відведено час у циклограмі дня, заняття проводились українською мовою. Результати діагностики „Виховання духовності у дітей” за методикою І.В.Урунтаєвої, Ю.А.Афонькіної підтвердили правомірність результативності з дітьми. Так на початок року (вересень 2006р.) із 36 дітей низький рівень мали 8 (22,2%) дітей, середній рівень – 21 (58,3%) дитина, достатній рівень – 5 (13,8%) дітей, високий рівень – 2 (5,5%) дітей, то на кінець року (березень 2007р.) із 36 дітей низький рівень мали 2 (5,5%) дітей, середній рівень – 12 (33,3%) дітей, достатній рівень – 18 (50%) дітей, високий рівень – 4 (11,1%) дітей.

         Діагностики з проблеми “Виховання екологічної культури” за методикою І.В.Цветкової “Екологічне виховання дітей” та С.М.Миколаєвої “Виявлення рівня ставлення дітей до світу природи” показали, що на початок року (вересень 2006р.) із 36 дітей низький рівень мала 1 (2,7%) дитина, середній рівень – 19 (52,7%) дітей, достатній рівень – 14 (38,8%) дітей, високий рівень – 2 (5,5%) дітей, то на кінець року (березень 2007р.) із 36 дітей, низького рівня не було, середній рівень – 11 (30,5%) дітей, достатній рівень – 21 (58,3%) дитина, високий рівень – 4 (11,1%) дітей. Отже, казки В.О. Сухомлинського допомогли дітям ще більше полюбити природу, побачити її красу і сприяли бажанню любити й оберігати все живе в ній. За результатами діагностики К.Л.Крутій “Методика обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку” було виявлено позитивну динаміку розвитку українського мовлення в дітей.

За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.

Інформаційно-педагогічна модель досвіду

         Автор пропонує структуру етапів роботи реалізації інтеграційного підходу в роботі з казками В.О.Сухомлинського з дітьми дошкільного віку.

Автор пропонує технологію досвіду, яка передбачає такі рубрики:

·        “Словничок-довідничок”. Виразне, емоційно забарвлене читання (розповідання) казки вихователем, ознайомлення дітей із казкою, “Хвилинка тиші”, емоційне переживання дітьми сприйнятого тексту казки.

·        ”Вчимося мови та розмови”. Нестимульовані розповіді дітей за змістом казки (вільна словесна інтерпретація дітьми почутого, пережитого).

·        ”Чарівні фарби”. Малювання дітей за змістом казки, стабілізація образів первинного сприйняття у формі малюнка.

·        ”Кмітливці-фантазери”. Проблемно-пошукові стимули, які передбачають створення педагогічних ситуацій активного обміну думками, колективного пошуку істини, суперечки, піднесення творчої активності. Суть полягає в пошуку правильного вирішення поставленої проблеми.

·        ”Музична скарбничка”. Суть: емоційно-образний стимул активного “входження” у внутрішній емоційний стан казкового героя, визначення мотивів його поведінки. У цьому випадку саме художній образ здатний викликати в дітей співпереживання, ефект емоційного зараження.

·        ”Чомусики-дослідники”. Проблемно-пошукові запитання, що сприяють підвищенню емоційно-пізнавальної активності дошкільників, пошуку, творчості. Прийоми роботи: розглядання, бесіда, зіставлення, аналіз.

·        ”Добрий театр”. Ігрова діяльність за змістом казки. Ми виходили з того, що гра не повинна перетворюватися в проговорювання тексту, а бути показом, ілюстрацією емоційного стану героїв, їхніх душевних хвилювань. У роботі з дошкільниками ми використовуємо такі ігри: гра-драматизація, гра-пантоміма, гра-жарт. Для успішного використання ігор постійно проводиться робота над виразністю мовлення дітей, інтонаційними засобами. Творчість, викликана казкою, досягає свого апогею саме в інсценізації, в грі.

·        ”Математичний віночок”. Це зв’язок казки й математики, казка для дитини – це життя, а в багатьох казках математичний початок лежить зверху. Крім завдань на рахунок і розв’язання задач, знаходить місце математичне завдання, яке вимагає від дитини логічного мислення, вміння встановлювати взаємозв’язок, взаємозалежність.

·        ”Вмілі ручки”. Не потребує коментарів, не випадково говорять “Коли я слухаю – пізнаю, коли роблю – запам’ятовую”.

·        ”Стежина духовності”. Творчість дитини – це особливе піднесення її духовних сил, яке характеризується переживанням почуття краси, добра, захоплення й радості, це самоствердження особистості. Казка вводить дошкільників у світ фантазії, спонукає їх до активної діяльності, творчості.

Педагогічне керівництво дитячою активністю стимулює творчі можливості особистості, назавжди відкладає у дитячих серцях зернятка людяності і краси.

         Провідна педагогічна ідея досвіду – це створення оптимальних умов для застосування інтегрованого підходу в роботі з казками В.О.Сухомлинського на засадах включення в педагогічний процес усіх компонентів освітнього процесу.

Рекомендації щодо впровадження досвіду

         Досвід має практичне значення і рекомендується для впровадження в практику роботи ДНЗ.

         Досвід схвалено членами журі обласного конкурсу “Методист року - 2008”.

         Матеріали досвіду зберігаються на кафедрі дошкільної та початкової освіти КЗ “ЗОІППО”ЗОР.

Погрібняк Н.В., т. (061) 236-30-94