Науково-методичний центр
 управління освіти м. Енергодара

Формування здібностей до наочного моделювання в дітей дошкільного віку засобами художньої літератури
Досвід
Корисні посилання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Формування здібностей до наочного моделювання в дітей дошкільного віку засобами художньої літератури

Дошкільний навчальний заклад №16

м.Енергодар

Адреса: 71500, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Комсомольська, 87.

Телефон: (06139) 5-15-20.

Автор досвіду: Кулинич Ольга Павлівна, вихователь.

Тема досвіду:

Формування здібностей до наочного моделювання в дітей

дошкільного віку засобами художньої літератури

Актуальність досвіду визначається цілеспрямованим висвітленням проблеми формування здібностей до наочного моделювання в дітей дошкільного віку засобами художньої літератури, а також пов’язано із сучасними пріоритетами державної політики в галузі освіти, україномовного освітнього і культурного простору; з необхідністю зумовлених досвідом перетворень у педагогічному процесі для подальшого підвищення якості освітньої роботи.

Досвід ґрунтується на психолого-педагогічних досягненнях таких учених, як Л.Виготський, К.Ушинський, В.Сухомлинський, С.Русова, А.Богушин, Н.Гаврик, А.Дементьєва, Н.Орланова, О.Ушакова, Є.Короткова тощо, які довели, що найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література й усна народна творчість як могутній чинник виховання й освіти підростаючого покоління, підкреслюють виховну й художню цінність цього виду мистецтва, що обумовлено специфікою засобів втілення в ньому художнього образу. Метод наочного моделювання було глибоко вивчено психологами в галузі дошкільної методики й рекомендований для використання в практиці навчання дошкільників ще у 80-ті роки ХХ ст., коли фахівцями, під науковим керівництвом Л.А.Венгера, досліджувалися проблеми діагностики розвитку і пізнавальних здібностей дітей, знаходилися приховані резерви становлення особистості дитини.

Психологічні дослідження О.В.Запорожця, О.М.Леонтьєва, М.М.Подд’якова, Л.А.Венгера дозволяють стверджувати, що ще в дошкільному віці формується загальна пізнавальна здатність дитини – здібність до опосередкування, одним із видів якого є здібність до наочного моделювання. Під наочним моделюванням психологи розуміють сукупність дій із побудови, перетворення й використання системи, яка сприймається наочно (схеми, абстракції, моделі). В основі моделювання лежить принцип заміщення реального предмет, явища, факту іншим предметом, зображенням, знаком, символом.

Пошуки резервів пізнавальних здібностей дитини привели до визначення засобів, які допомагають їй зрозуміти сутність дійсності. Завдання полягає в тому, щоб своєрідно „матеріалізувати” істотні ознаки і взаємостосунки, спроектувати їх у площину моделей, які можна бачити, відчувати, з якими можна діяти. Такий  підхід дозволяє дітям на рівні наочно-образного мислення засвоювати складніші знання й уміння, розуміти деякі принципи, зв’язки і закономірності, що знаходяться в основі предметів і явищ, що нас оточують, вибудовувати цілісну картину світу. Таким чином, цей метод пропонується застосовувати тоді, коли потрібно показати дітям внутрішні, часом приховані від безпосереднього сприйняття властивості, якості, зміст і відносини різноманітних об’єктів у реальному світі.

Ефективним засобом рішення проблеми розвитку інтелекту й мовлення дитини є прийом моделювання.

Завдяки моделюванню діти вчаться узагальнено уявляти суттєві ознаки предметів, зв’язку й відношення в реальній дійсності.

Автор досвіду доводить важливість та необхідність організації освітнього процесу на основі наочного моделювання засобами художньої літератури. Саме художньо-мовленнєва діяльність насамперед пов’язана з унікальною роллю мови і мовлення в житті людини. Мовлення акумулює життєдайну енергію дитини, це стимул, засіб і показник її фізичного, психічного й духовного розвитку творчих здібностей засобами художньо-мовленнєвої діяльності, максимальної реалізації природної можливості.

Система роботи дозволяє інтенсифікувати процес навчання, вільно варіювати часом у межах цієї теми. Педагог має змогу для здійснення індивідуального підходу до дітей, диференційованої роботи, що дає можливість враховувати індивідуальні інтереси та здібності дітей; вчасно усувати прогалини в знаннях.

Використовуючи метод моделювання, автор запропонувала найоптимальніші методи і прийоми навчання, які ефективно вплинуть на розвиток мовленнєвих здібностей, активізують самостійну пошукову роботу дітей дошкільного віку, кардинально змінять функцію вихователя стосовно дітей на заняттях із художньо-мовленнєвої діяльності.

У визначенні результативності роботи автором досвіду розроблено комплексний підхід щодо формування творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку, які підтверджують позитивні результати діагностики, котра свідчить про підвищення якості оволодіння дітьми українською мовою та художньо-мовленнєвої компетенції.

         Результати мають позитивну динаміку проведення систематичної ефективної роботи щодо формування здібностей до наочного моделювання засобами художньої літератури. Результативності проведеної роботи допомагає щорічне відстеження діагностування мовленнєвого розвитку дітей. Створена система роботи дала позитивні результати. Склад дітей із низьким рівнем мовленнєвого розвитку зменшився з 2006 року на 23 %, а з високим – збільшився на 27%.

         Дітьми вивчено багато віршів, творів українського дитячого фольклору, вони мають добре сформоване мовлення, яке сприяє вираженню власних почуттів, думок, суджень.

         За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.

 

Інформаційно-педагогічна модель досвіду

         Автором досвіду пропонується система роботи щодо організації навчання з використанням методу моделювання й тематичного принципу введення лексики, конспекти занять з художньо-мовленнєвої діяльності для дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку, добірка художніх творів для всіх вікових груп тощо, спрямованих на навчання мови, розвиток українського мовлення та творчої самореалізації дітей дошкільного віку.

         Автор доводить, що проблема художньо-мовленнєвої діяльності насамперед пов’язана з унікальною роллю мови і мовлення в житті людини.

         Навчання дитини сприймати й розуміти художній твір у єдності з почуттям – це є, водночас, виховання майбутнього талановитого читача. Отже, сприймання художніх творів – це складна пізнавальна діяльність дітей, що передбачає слухання, уявлення, усвідомлення прослуханого. Розуміння викликає в дитини емоційні переживання, співчуття героям літературних творів.

         Для того, щоб з якнайменшими витратами часу включати дітей в активне сприйняття, слід оволодіти нескладними методичними прийомами, які вже склалися в практиці. До цих прийомів належать: нагадування (пригадування), співвіднесення (складовою частиною яких є моделювання) та порівняння.

         Саме моделювання стимулює краще запам’ятовування змісту нового матеріалу, розвиток творчості, уяви, фантазії, образності мислення, від якого, залежить яскравість і образність мовлення.

         Використання схем-моделей допомагає дітям послідовно оволодівати вміннями та навичками в складанні розповідей.

         Провідна педагогічна ідея досвіду – це створення оптимальних умов для формування здібностей до наочного моделювання дітей дошкільного віку засобами художньої літератури.

Рекомендації щодо впровадження досвіду

Досвід має практичне значення й рекомендується для впровадження в практику роботи ДНЗ.

Досвід схвалено членами журі обласного конкурсу „Методист року - 2008”.

Матеріали досвіду зберігаються на кафедрі дошкільної та початкової освіти КЗ „ЗОІППО” ЗОР.

Погрібняк Н.В., т. (061) 236-30-94

Форма входу

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz